Вакцина від корупції: корупційні ризики в галузі охорони здоров’я

Корупція - це жадібність
плюс можливість мінус контроль.

Роберт Клітгаард

Вакцина від корупції: корупційні ризики в галузі охорони здоров'я. Боротьба з корупцією та протидія економічним злочинам в період пандемії covid-19.

Пандемія 2020-2021 років призвела до безпрецедентної соціально-економічної кризи і стала серйозним випробуванням для всієї світової економіки. Вперше міжнародне співтовариство стикається з проблемами в секторі охорони здоров'я, які зачіпають кожну країну. Триваючий спалах вражає як розвинені країни, так і ті, що розвиваються. Заходи багатьох урядів, які спрямовувались на подолання глобальної епідемії Covid-19 характеризувалися помилками та недоліками. Стає очевидним той факт, що більшість країн не були готові до цієї пандемії.

Галузь охорони здоров'я страждає від хронічного системного недофінансування, яке ускладнює можливість адекватної і достатньою реакції на виниклу кризу. Уряди змушені перенаправляти кошти державних бюджетів на допомогу системі охорони здоров'я і для фінансування програм соціального забезпечення. Величезна кількість виділених ресурсів, швидкість і механізми з якою вони розподіляються представляють сприятливі можливості для вчинення корупційних порушень, розкрадань коштів, завищення цін на лікарські засоби та предмети медичного призначення, маніпулювання процесами закупівель і т.і.

Не слід забувати як корупція перешкоджала боротьбі з епідемією лихоманки Ебола в Західній Африці в 2014-2015 роках або «свинячого» грипу H1N1 в 2009 році.

Звичайно, медичні аспекти мають важливе значення при розробці державних стратегій. Однак, як показали минулі і особливо нинішня криза, ефективність заходів по боротьбі із захворюваннями багато в чому залежить від того, наскільки в країні дотримуються законодавчі норми, наскільки уряд слідує принципам прозорості та підзвітності при розподілі коштів і прийнятті інших управлінських рішень.

Таким чином, боротьба з корупцією та іншими економічними злочинами повинна розглядатися як пріоритетне питання під час будь-якої кризи, в тому числі під час пандемії внаслідок вірусу SARS-CoV-2 і викликаного ним захворювання COVID-19. Вкрай важливо, щоб існуючі засоби, а також будь-які додаткові інвестиції, спрямовані на подолання наслідків епідемії, використовувалися стратегічно обґрунтовано і ефективно, приносячи користь тим, хто цього найбільше потребує.

За результатами аналізу дослідження індексу сприйняття корупції за 2020 рік Transparency International (міжнародна організація по боротьбі з корупцією) виділила кілька основних тенденцій корупційних ризиків та проблем, що виникають у зв'язку зі спалахом захворювання.

1. Корупція і недофінансування основних галузей держави

Систематична хронічна корупція відволікає кошти від основних соціальних галузей, в тому числі від галузі охорони здоров'я, в результаті чого країни в усьому світі стають уразливими і недостатньо підготовленими до подолання криз в цій сфері.

Недавнє міжнародне дослідження, проведене організацією Transparency International Health Initiative, зібрало докази корупції в пунктах надання послуг під час пандемії, підкресливши, що це призвело до зниження доступності та якості медичних послуг.

2. Порушення прав людини і демократичних норм

Країни, що мають високий рівень корупції, як правило, більшою мірою порушують права людини і демократичні норми в контексті реалізації програм по боротьбі з пандемією COVID-19. Корумповані режими використовують подібні надзвичайні ситуації для подальшого зміцнення своєї влади і розширення сфер впливу.

3. Екстрені закупівлі, що збільшують корупційні ризики, відсутність прозорості і контролю в системі розподілу бюджетних коштів

Закупівля ліків та предметів постачання в системах охорони здоров'я, як правило, є однією з найбільш уразливих областей для корупційних схем. За даними Управління ООН з наркотиків і злочинності до пандемії приблизно 10-25% всіх грошей, витрачених на закупівлі в усьому світі, втрачалося через корупцію. Ці цифри не враховують додаткові фінансові вливання, які були спрямовані на боротьбу з ковідом.

Надзвичайні ситуації та гостра необхідність можуть служити приводом для спрощення встановленої процедури закупівель, відмови від стандартів прозорості при прийнятті рішень про розподіл бюджетних коштів. Однак варто зауважити, що саме прозорість є основним ключем до справедливого і ефективного реагування на надзвичайні ситуації, оскільки вона дає гарантію того, що ресурси дійдуть до передбачених бенефіціарів у відповідній кількості і належної якості за розумну ціну.

Зокрема, на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 до Закону України «Про публічні закупівлі» внесено ряд змін. Так, встановлено, що дія Закону України «Про публічні закупівлі» не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19).

Перелік таких товарів, робіт чи послуг та порядок їх закупівлі затверджений постановою Кабінету Міністрів України та включає в себе деякі лікарські засоби, імунобіологічні препарати, харчові продукти, дезінфекційні засоби, антисептики, обладнання для проведення дезінфекції, медичні вироби, медичне обладнання та інші товари. Дані товари та послуги можуть закуповуватись без проведення стандартного тендеру, публічним замовникам надано право укладати прямі контракти з постачальниками.

Ці зміни були покликані сприяти лікарням швидко закуповувати життєво необхідні товари для боротьби з коронавірусом.

На практиці відсутність адекватного державного контролю в сфері закупівель призвела до використання таких нововведень із серйозними зловживаннями та порушеннями.

Конфлікт між очільниками Міністерства охорони здоров'я і спеціалізованого підприємства «Медичні закупівлі України» також не сприяв ефективності та оперативності процесів.

Так, незважаючи на виключний нормативно закріплений перелік товарів, робіт та послуги, які можна напряму купувати для боротьби з пандемією, в деяких медичних установах вирішили за виділені кошти за спрощеною процедурою придбати інші ліки, меблі (комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради) та навіть пальне (комунальне некомерційне підприємство «Роменська центральна районна лікарня» Роменської міської ради).

Крім того, за даними інформаційного порталу «Наші гроші» в Україні різниця в цінах між найдорожчими та найдешевшими ліками сягає 500-700%.

Наприклад, ціни на медичні препарати з активною речовиною мельдонієм різнились від 92,72 грн до 737,38 грн за упаковку. Аналогічні факти завищення цін (в тому числі придбання за ціною в декілька разів дорожче середньоринкової) виявлено при закупівлі перекису водню, етилового спирту, аскорбінової кислоти, цефтріаксону, парацетамолу, азитроміцину, метотрексату, метронідазолу, анальгіну, та ін.

Як повідомляє Офіс Генерального прокурора у березні 2021 року Закарпатською обласною прокуратурою скеровано до суду обвинувальні акти щодо двох колишніх посадовців Департаменту охорони здоров'я Закарпатської ОДА за фактом службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 367 КК України), та двох керівників товариств за фактом заволодіння майном загальною вартістю 29,6 млн. грн, шляхом зловживання службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб (ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України).

За даними слідства, посадовці ОДА та керівники приватної фірми уклали договори на закупівлю респіраторів та захисних костюмів для працівників медичних установ, задіяних у боротьбі з COVID-19. Ними було проведено процедуру тендерної закупівлі в одного учасника – тобто у вже обраної приватної фірми, за завищеною вартістю. Окрім того, експертизою встановлено, що закуплені засоби захисту не відповідають стандартам якості. Сума збитків становить майже 30 млн. грн.

Крім того, 16.02.2021 НАБУ повідомило про початок досудового розслідування за фактами можливих зловживань при закупівлі вакцин проти COVID-19. Відповідне кримінальне провадження розпочато за заявою генерального директора ДП «Медзакупівлі».

Колишній міністр фінансів і ексрадник голови Офісу президента України Ігор Уманський також розкритикував рішення влади про перенаправлення більш ніж 30 млн. гривень з Фонду боротьби із коронавірусом до Укравтодору на реалізацію програми «Велике будівництво».

4. Дрібна корупція на рівні надання послуг

Неофіційні платежі, незаконне виписування рецептів, фаворитизм і кумівство з боку медичних працівників поширюються під час спалахів пандемії. Такі прояви корупції можуть бути викликані низькою заробітною платою, поганими умовами праці та сприяти негативному сприйняттю пацієнтами державних послуг, що впливає на їх подальшу поведінку при зверненні до лікувальної установи за медичною допомогою.

Так, в квітні цього року Офіс Генерального прокурора України повідомив про затримання завідувача патологоанатомічним відділенням та лікаря однієї зі столичних лікарень на одержанні неправомірної вигоди. Працівники лікарні систематично вимагали від родичів померлих від COVID-19 осіб грошові кошти за прискорення проведення розтину тіла, зберігання у холодильних камерах, миття, одягання та підготовку до поховання. При цьому, згідно з нормативно-правовими актами Міністерства охорони здоров'я України, дані послуги мають надаватись безоплатно.

Деякі Порушення можуть сприяти подальшому поширенню хвороби. Наприклад, в квітні за процесуального керівництва Дніпровської окружної прокуратури міста Києва викрито схему підроблення результатів ПЛР-тестів на COVID-19 із внесенням недостовірних даних у додаток «Дій вдома». Така «послуга» пропонувалась громадянам України, які повернулись з-за кордону для ухилення від обов'язкової 14-денної самоізоляції.

Також можна виділити непоодинокі прояви опортуністичної поведінки в різних формах: від продажу неякісної та фальсифікованої продукції, завищення цін, незаконного продажу ліків і медичних товарів до крадіжки наявних матеріалів.

Зокрема, у квітні 2020 року правоохоронцями викрито та припинено незаконний викид небезпечних медичних відходів з лікарень м. Києва. Розпочато досудове розслідування за фактом порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням, а також привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 325 та ст. 191 КК України). В ході розслідування встановлено, що компанія, яка спеціалізується на утилізації небезпечних відходів, у тому числі медичних та біологічних, замість утилізації медичних відходів у спеціально відведених для цього місцях, вивозила їх на стихійні звалища та звичайні полігони твердих побутових відходів у Київській області. Серед медичних відходів - шприци, медичні маски, халати та інші відходи з медичних закладів м. Києва, в тому числі лікарень, що приймають хворих на COVID-19.

Крім того, у вересні 2020 року прокуратурою Харківської області здійснювалось процесуальне керівництво відносно трьох чоловіків, які налагодили підпільне виробництво наборів для забору біологічного матеріалу, транспортування та проведення ПЛР-дослідження на виявлення COVID-19 та інших вірусних інфекцій. Товар сумнівної якості, виготовлений без необхідних дозвільних документів, в подальшому реалізовувався комунальним закладам охорони здоров'я, мережам аптек через підконтрольних фізичних осіб-підприємців. Усього за 2020 рік через такі ФОПи на сайті prozorro.gov.ua реалізовано близько 850 тис наборів на загальну суму майже 24 млн грн.

А минулого місяця за процесуального керівництва Подільської окружної прокуратури міста Києва викрито міжнародну злочинну групу, якя через Інтернет організували шахрайську схему заволодіння грошовими коштами іноземних громадян під виглядом поставки вакцини виробництва компанії «Pfizer» проти COVID-19 до інших країн.

Ще одна відома організація, діяльність якої спрямована на боротьбу з корупцією, U4 Anti-Corruption Resource Centre за результатами проведених досліджень пропонує наступні заходи щодо мінімізації корупції в умовах пандемії:

• включення представників служб (агентств, організацій) по боротьбі з корупцією та шахрайством в національний комітет або робочу групу з планування заходів, спрямованих на протидію пандемії;
• виявлення і оцінка корупційних ризиків в рамках ситуаційного аналізу;
• забезпечення громадського контролю та обізнаності, а також прозорості рішень при плануванні і реалізації заходів реагування на кризу, в тому числі за допомогою онлайн-платформ (як наприклад український сервіс моніторингу державних закупівель за бюджетні кошти, виділені на боротьбу із Covid-19 https://covid.dozorro.org);
• аналіз і оцінка результатів вжитих заходів для подальшого коригування державних програм, спрямованих на боротьбу з корупцією.

В умовах виснаження запасів ресурсів необхідність запобігання корупції в державному і приватному секторах стає все більш актуальною. Неефективне управління державними фінансами та слабкий контроль за їх використанням не є новими проблемами для Українського суспільства. Але пандемія надає цим ризикам особливої актуальності. Так, неналежне використання фінансування COVID-19, може звести нанівець всі зусилля уряду, спрямовані на боротьбу з ковідом. Закупівлі товарів, робіт чи послуг за цінами, що абсурдно перевищують ринкові в кілька разів, так само як і нецільове використання виділених коштів підриває суспільну довіру до керівництва держави. У свою чергу, така недовіра підвищує ймовірність масового відмови людей від вакцинації, що поставить під загрозу її ефективність в цілому.

При цьому, підвищення прозорості державних витрат, зміцнення інститутів нагляду за процедурами закупівель можуть прокласти шлях до більш справедливого, більш інклюзивного суспільства і підготувати нашу державу до наступної глобальної кризи.

Юридична компанія Грейсерс Gracers Law Firm це кримінальний бутік, створений командою висококваліфікованих експертів. Ми спеціалізуємось на питаннях White Collar Crime та кримінальному праві, представляємо інтереси клієнтів та забезпечуємо захист у провадженнях, пов'язаних із господарськими відносинами, службовою діяльністю. Наші фахівці запропонують вам комплексний підхід з професійною експертизою у таких сферах, як банківська справа, фінансове право, корпоративне право, захист бізнесу, податкове законодавство, земельне та сімейне право, законодавче регулювання прав на нерухомість.

За підсумками 2020 року наша компанія увійшла до ТОП-50 юридичних компаній України за версією Юридичної практики.

Керуючий партнер та засновник компанії GRACERS Сергій Лисенко отримав винагороду «Адвокат року 2020» у номінації «WHITE COLLAR CRIME» та «Адвокат року 2021» у номінації «Адвокат року з кримінальних справ» за версією Асоціації адвокатів України.

Ми стали Переможцями Юридичної премії «Legal Awards 2021», у номінації «Юридична фірма -Прорив року».

Компанія GRACERS знаходиться за адресою: Україна, м. Київ, вул. Василя Тютюнника, 37/1, секція 1, оф. 102.
Телефон: +38(044)361-00-37
E-mail: info@gracers.com
Сайт: www.gracers.com