Шлюбний договір по-українськи
Сьогодні поговоримо на тему, яка відома нам більше із зарубіжних фільмів, а ніж з нашого реального життя - шлюбний договір. Почнемо найперш з того, що це таке?
Шлюбний договір - це письмова угода між чоловіком і дружиною або нареченими, що регулює їхні майнові відносини, права та обов'язки. Тобто, перш за все це угода, домовленість, між подружжям, яка має юридичну силу, та може, навіть, регулювати цивільні (сімейні) відносини всупереч деяким нормам закону.
Принцип рівності прав чоловіка і жінки встановлюється ст. 63 Сімейного кодексу України, відповідно до якої дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. В останньому рядку цієї норми йдеться саме про шлюбний договір - домовленість між подружжям.
У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ст. 70 Сімейного кодексу України).
А як було до?
В сімейному кодексі розділ 10 присвячено саме шлюбному договору. Та перш ніж аналізувати норми вже існуючого сьогодні законодавства, дещо згадуємо історію, яка до речі, досить давня.
Перші шлюбні договори почали укладати ще дві тисячі років тому. Тобто така практика врегулювання сімейних відносин існує з початку нашої ери. Вражає, чи не так?
Поняття шлюбного договору, на той час цей документ носив назву “шлюбний контракт”, введене в українське законодавство 23 червня 1992 року, та по факту ця норма існувала значно раніше, ось тільки існувала вона в усній формі - це домовленості батьків наречених, про те де житиме майбутнє подружжя, яке “придане” дається кожному із них і т.д.
10 січня 2002 року був прийнятий Сімейний кодекс і шлюбний контракт трансформувався в шлюбний договір. Дочечі, як на мене “договір” більш підходить для врегулювання такої особистої і близько до серця сфери життя як сім'я, а ніж “контракт”.
Що маємо зараз?
Отже, цей інструмент врегулювання шлюбних відносин існує вже 29 років, та сприймається він нами як дещо чуже, з фільмів, та не з нашої реальності. Чомусь в уявленні багатьох сформувалась стала думка, що шлюбних договір це показник недовіри у стосунках та предвісник розлучення. Чому так? Може тому, що ми розглядаємо його тільки в контексті розлучення? Але це в корені не вірний підхід. Шлюбний договір покликаних регулювати сімейні відносини між подружжям, а не тільки у випадку розлучення. Сьогодні я спробую розвіяти деякі з таких переконань.
Трохи про сусідів
В 2020 році в Україні шлюбний договір уклали менше 2% (1,9%) пар, які вступали у шлюб. Звичайно, ця тенденція розвивається, але вкрай повільно. В Європі і США цей показник значно вищий, близько 50%, особливо в США, де шлюбний контракт є базовою складовою підготовки до весілля і вважається абсолютною нормою.
Повертаючись до нашого законодавства
Як вже зазначалося вище, в Українському законодавстві шлюбному договору присвячена глава 10 Сімейного кодексу України, де на відміну від попереднього Кодексу про шлюб та сім'ю чітко визначені сторони шлюбного договору, порядок його укладення, умови та порядок розірвання.
Закцентуємо увагу саме на сторонах шлюбного договору. Законодавство чітко визначає, що укласти шлюбний договір може тільки подружжя, яке перебуває у законно зареєстрованому шлюбі, або ж майбутнє подружжя, яке на момент підписання шлюбного договору уже подало заяву про реєстрацію шлюбу, про що видається відповідна довідка.
Цивільний шлюб - чи це шлюб?
Чи можуть такі пари укладати шлюбний договір?
А що стосовно тих пар, які вже багато років живуть разом або навіть мають спільних дітей, але офіційно не одружені ? Адже зараз дуже багато пар обирають спільне проживання однією сім'єю в незареєстрованому шлюбі. Такі сім'ї також інколи бажають врегулювати свої майнові відносини шляхом укладення шлюбного договору, та ч. 1 ст. 92 Сімейного кодексу України робить це неможливим чітко визначаючи перелік осьб, які мають право на укладення шлюбного договору - особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжя. Перелік є вичерпним.
Акценти на перевагах, а не на міфах
Перш за все хочу наголосити - шлюбний договір не є документом, яким регулюються тільки умови розлучення. Це документ яким можна визначати деякі правила вашого довгого і щасливого життя разом. Розлучення в цьому документі може бути всього лише пункт, який на випадок, якщо щось таки піде не так, допоможе вам зекономити ваші нерви та гроші на послуги адвокатів при поділі майна та вирішенні питань утримання дітей.
Як свідчить сумна статистика розлучень, не завжди виходить так, як нам мріється. А фінансові та інші спірні питання куди краще обговорювати в стосунках, в яких панує любов та повага одне до одного, а не тоді, коли вже накоплено багато образ один на одного, які і привели пару до розлучення.
Про переваги
Головною перевагою шлюбного договору є широкі можливість врегулювання одразу багатьох питань. Наприклад, ви можете одразу визначити власника будь якого майна, передбачити умови утримання одного з подружжя іншим, можете визначити, що заробітна плата кожного є виключно їх приватною власністю, обмежити або розширити спільну власність майнових права та обов'язків як подружжя. Ви можете домовитися про непоширення дії ст. 60 СК України на нерухоме майно, яке хоч і набуте подружжям під час шлюбу, та з моменту укладення шлюбного договору вважатиметься особистою приватною власністю того з подружжя, на чиє ім'я воно придбане та зареєстроване.
Як каже практика дуже важливою перевагою шлюбного договору є можливість врегулювання не тільки своїх майнових права та обов'язків як подружжя, а також обов'язки як батьків. Адже такі судові спори можуть тривати роками. В умовах шлюбного договору можна чітко визначити порядок та спосіб утримання дітей як у шлюбі так і після розлучення. Це допоможе тому з подружжя, з ким після розірвання шлюбу буде проживати дитина, уникнути окремого звернення до суду для вирішенням питання про стягнення з іншого з подружжя аліментів, оскільки це вже обумовлено договором, на підставі якого можна здійснювати стягнення.
Тобто, зважено підійшовши до визначення умов шлюбного договору, можна забезпечити захист своїх майнових інтересів і на випадок різних життєвих поворотів, як під час шлюбу так і на випадок його розірвання.
Складемо план на все життя обо які права та обов'язки можливо врегулювати шлюбним договором?
Одразу скажу, що цим документом не можна регулювати хто саме миє посуд, виносить сміття або скільки разів на тиждень миється підлога і т.д.. Та і випадки подружніх зрад не є предметом регулювання цього документа. Отже, що ж саме він регулює?
- майнові відносини між подружжям;
- майнові права та обов'язки подружжя;
- майнові права та обов'язки подружжя, як батьків.
Адже частина 3 ст. 93 Сімейного кодексу чітко нам говорить про те, що шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми. Тобто передбачити все, все таки не вийде.
Також Українське законодавство встановлює заборону ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище. Це, так би мовити механізм захисту прав за законом. Проте, на практиці, це складно буде довести у випадку судового спору, тому що поняття “надзвичайно невигідне матеріальне становище” є досить суб'єктивним.
Також за шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.
Шлюбний договір укладається у письмовій формі в трьох оригінальних примірниках і нотаріально обов'язково посвідчується. У разі недодержання сторонами вимог закону щодо нотаріального посвідчення договору, такий договір є нікчемним.
А якщо підписав та передумав?!
Що ж, розглянемо і такій варіант. Чи можливо змінити умови вже існуючого (діючого) шлюбного договору? Так, але лише за згодою обох з подружжя. Угода про зміну шлюбного договору має бути нотаріально посвідченою. Одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається.
Якщо один з подружжя хоче змінити умови договору, а інший відмовляється, це також можна зробити через суд. Також шлюбних договір можна розірвати за рішення суду, але тільки з вагомих причин, наприклад неможливості його виконання одним з подружжя через втрату працездатності. Тому перш ніж підписувати подібний документ, я б радила проконсультуватися з адвокатом для того, щоб він детально роз'яснив вам усі юридичні аспекти змісту договору та принцип його дії після підписання.
Тож, я підсумую: шлюбний договір - це гарна ідея для тих, хто хочете уникнути судових спорів при вирішенні можливих майнових питань. Якщо, звичайно, він укладається по принципу поваги, любові та розуміння один до одного, а не як інструмент психологічного тиску. Оформлення такого документу – зовсім не перша сходинка до розлучення, а перший крок до сучасного вирішення можливих проблем між подружжям.