GRACERS FB pixel some alt

Батьківське посвідчення

Згідно з положеннями чинного законодавства України, виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Діти рівні у своїх правах незалежно від їх походження, а також від того, народжені діти під час перебування батьків у зареєстрованому шлюбі або поза шлюбом.

Походження дитини, встановлення батьківства (материнства) має велике значення, адже на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини.

Існують не лише права батьків щодо дітей, діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, у тому числі і на відповідне «рівномірне» виховання і батьком, і матір'ю.

За правом походження

Сімейне законодавство України не містить прямої норми про право дитини володіти інформацією про своє походження, проте чимало норм стосуються питання визначення походження дитини, встановлення батьківства (материнства).

Згідно з положеннями сімейного законодавства України права та обов'язки матері, батька та дитини ґрунтуються на походження дитини від них, засвідченій державним органом реєстрації актів цивільного стану. Отже, юридичною підставою відносин між батьками та дітьми є кровне походження дітей від певних осіб (батьків), яке засвідчено державним органом реєстрації актів цивільного стану у порядку, встановленому нормами Сімейного кодексу України. (Сімейне право).

Здійснення батьками своїх прав і виконання обов'язків повинні ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Походження дитини має велике правове значення, адже є підставою для виникнення прав та обов'язків матері, батька та дитини (дітей). На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини, адже виникають взаємні особисті немайнові та майнові права та обов'язки.

На законодавчому рівні закріплено, що дитина, зачата та (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя, яке перебуває у зареєстрованому шлюбі. Тобто походження дитини від чоловіка та дружини визначається у тому числі на підставі свідоцтва про шлюб та документ закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.

Таким чином, народження дитини під час перебування жінки та чоловіка у зареєстрованому шлюбі є підтвердженням походження дитини від подружжя. Навіть у разі роздільного проживання подружжя, яке офіційно не оформило розірвання шлюбу, батьківство чоловіка при народженні його дружиною дитини зберігається. Тобто існує презумпція того, що дитина, народжена у шлюбі, походить від подружжя.

У свою чергу, на батьків покладається обов'язок невідкладно, але не пізніше одного місяця з дня народження дитини, зареєструвати її в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Невиконання обов'язку зареєструвати народження дитини є підставою для притягнення батьків до адміністративної відповідальності.

Відповідно до норм Сімейного кодексу України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік — батьком.

Батьківські клопоти

Проте бувають окремі випадки, коли діти народжуються після припинення шлюбних стосунків. На законодавчому рівні закріплено, що дитина, народжена до закінчення десяти місяців після припинення шлюбу або визнання її недійсною, походить від подружжя, а отже, батьком дитини вважатиметься колишній чоловік його матері.

Водночас законодавець закріпив норму, що дружина та чоловік мають право подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка батьком дитини.

Однак ця вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір'ю дитини заяви про визнання батьківства.

Якщо мати та батько дитини не перебувають у офіційно зареєстрованому шлюбі, походження дитини від батька визначається заявою матері та батька дитини про визнання батьківства, яке подається органу державної реєстрації актів цивільного стану.

На жаль, є випадки, коли біологічний батько дитини відмовляється від подання з матір'ю заяви про визнання батьківства. Тоді факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Позовна заява про визнання батьківства може бути прийнята судом до провадження, якщо запис про батька дитини у книзі реєстрацій народжень зроблено зі слів матері. На законодавчому рівні закріплено перелік осіб, які мають право подати позов про визнання батьківства, а саме: мати, опікун, піклувальник дитини, особа, яка містить та виховує дитину, а також сама дитина, яка досягла повноліття. Подати цей позов може і особа, яка вважає себе батьком дитини.

При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

Крім того, нормами сімейного законодавства України передбачено право на оскарження батьківства (материнства), тобто право особи, записаної батьком (матір'ю) дитини, заявити позов про виключення запису про нього як батька (матері) з актового запису про народження дитини.

Заперечення батьківства можливе лише після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а у разі її смерті не допускається. Предметом доказування у таких справах є наявність/відсутність кровної спорідненості між особою, записаною батьком, та дитиною. Якщо ця обставина була доведена, суд виносить рішення про виключення оскаржених відомостей із актового запису про народження дитини.

Не має права оскаржувати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій.

Позовна давність до вимоги чоловіка про виключення запису про нього як про батька не застосовується, проте застосовується до вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини, її термін становить один рік і починається з дня реєстрації народження дитини.

Крім того, особа, яка вважає себе батьком дитини, може пред'явити позов про визнання свого батьківства до чоловіка жінки, з якою в момент зачаття або народження дитини вона перебувала у шлюбі, тобто до чоловіка, який записаний батьком дитини у свідоцтві про народження . Позовна давність до вимоги про визнання батьківства застосовується і становить один рік від дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про своє батьківство.

За наявності рішення суду щодо заперечення батьківства чи материнства в актовому записі про народження дитини виправляються відомості, про які йдеться у такому рішенні.

У разі смерті особи, яка з поважних причин не знала про те, що вона записана батьком дитини, оскаржити батьківство можуть її спадкоємці: дружина, батьки та діти. До вимоги про виключення запису про особу як батька з актового запису народження дитини позовна давність також не застосовується.

В інтересах дитини

Побудова сімейних відносин має здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки. Батьки не повинні поглиблювати конфліктну ситуацію, захищаючи свої власні інтереси, а намагатися виявити справжню турботу, реалізувати свої права шляхом домовленості та забезпечити належні умови для розвитку дитини.

Компанія GRACERS надає послуги сімейного адвоката.

Задати питання
Ми допоможемо вирішити ваші проблеми
Усі новини