Особливості оподаткування та обліку операцій при P2P торгівлі криптовалютами

Криптовалюта є відносно новим активом, що з'явився у 2009 році. Станом на сьогодні вже випущено більше 50 різних популярних криптовалют, що свідчить про значний успіх цього інструменту у фінансовому світі.

За твердженнями розробників, за випуск та обіг криптовалюти не відповідає жоден банк або уряд, а функціонування системи відбувається в цифровій мережі децентралізовано.

Однак такі твердження не зовсім правдиві, оскільки варто згадати як ФБР повернуло частину викупу оператору трубопроводів Colonial Pipeline, який компанія виплатила хакерському угрупуванню Dark Side.

Так, ФБР вдалось повернути 63,7 із 75 біткоїнів. Подробиць, як ФБР вдалось повернути частину викупу виплаченого у біткоїнах немає, однак ряд експертів вважає, що агентам вдалось вислідити шлях викупу до ідентифікованого посередника.

Криптовалюта, особливості оподаткування

Якщо ви бажаєте займатись криптовалютою і вас цікавлять особливості оподаткування та обліку операцій, варто зазначити, що правовий статус криптовалюти в України був визначений Верховною Радою лише на початку вересня цього року.

Однак, ні на законодавчому рівні, ні в судовій̆ практиці, дотепер не існує єдиного підходу до розуміння правової̈ природи криптовалюти у системі об'єктів цивільних прав.

Варто почати з того, що на законодавчому рівні було здійснено декілька спроб щодо врегулювання питань, пов'язаних з обігом криптовалюти в України. У 2017 році були розроблені Проекти Законів «Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні» та «Про обіг криптовалюти в України», які так і не були прийняті.

08 вересня 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про віртуальні активи», який станом на сьогодні не направлений на підпис Президенту України.

Згідно Закону «Про віртуальні активи» можливо буде легально обміняти криптовалюту та задекларувати її. В такому випадку з'явиться «білий» ринок посередницьких послуг для оплати, обміну та зберігання криптовалюти.

Відповідно до прийнятого Закону «Про віртуальні активи», віртуальний актив – нематеріальне благо, що є об'єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі. Віртуальний актив може посвідчувати майнові права, зокрема права вимоги на інші об'єкти цивільних прав;

Пунктом 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» передбачено, що віртуальний актив – цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей.

Згідно Закону «Про віртуальні активи» учасники ринку віртуальних активів - постачальники послуг, пов'язаних з оборотом віртуальних активів, а також будь-які особи, які здійснюють операції з віртуальними активами у своїх інтересах.

Постачальниками послуг, пов'язаних з оборотом віртуальних активів, можуть бути виключно суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять в інтересах третіх осіб один або декілька з таких видів діяльності:

• зберігання або адміністрування віртуальних активів чи ключів віртуальних активів;
• обмін віртуальних активів;
• переказ віртуальних активів;
• надання посередницьких послуг, пов'язаних з віртуальними активами.

Таким чином, в разі виявлення бажання про реєстрацію суб'єкта господарської діяльності з обранням одного із видів діяльності зазначених вище, необхідно буде пройти ряд складних процедур, серед яких отримання ліцензії, внесення значної суми в статутний капітал товариства та проходження належної перевірки з боку органів державної влади.

В інших випадках, будь-які особи, що матимуть бажання займатися бізнесом пов'язаним з віртуальними активами, будуть зобов'язанні користуватися послугами «посередників» юридичних осіб з відповідної ліцензією, що ускладнює відображення такої діяльності перед контролюючими органами, оскільки такий механізм наразі відсутній та приводить до зростання видатків на підтримання такого бізнесу.

Крім того, як зазначають автори Закону «Про віртуальні активи», планується внесення змін до Податкового кодексу України, яким пропонується не оподатковувати ПДВ операції з віртуальними активами, а стягувати податки з доходів від операцій (різниці між їх вартістю покупки та продажу). В такому випадку ставка податку становитиме лише 5%. Однак, коли дана ініціатива буде прийнята та реалізована невідомо.

На даний час такі доходи від операцій з віртуальними активами оподатковуються ПДФО за основною ставкою 18% і військовим збором - за ставкою 1,5%. ДПС в даній ситуації говорить про оподаткування всього доходу, а не різниці між ціною продажу і придбання.

Щодо найбільш придатного виду діяльності що відображає суть операцій з криптовалютами, згідно з листом Держкомстату від 05.10.2018 № 14.4-09 / 435-18 на основі висновків Євростату є такі «КВЕД»:

• діяльність з торгівлі (обміну) криптовалютами - 66.19 "Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення";
• діяльність з "Майнінгу" і реалізації криптовалют - 64.19 "Інші види грошового посередництва".
• Однак, практика свідчить, що обрання «КВЕД» не є значною проблемою в цьому питанні.

Однією із головних проблем з якими можуть спіткнутися підприємці, є введення бухгалтерського обліку, відображення таких операцій як перед контролюючими органами так і перед суб'єктами фінансового моніторингу. 

Віртуальні активи

Автори закону «Про віртуальні активи» зазначають, що учасники матимуть право на відкриття та використання банківських розрахунків за операціями з віртуальними активами. Однак, в разі здійснення таких операцій особою у своїх інтересах, варто пам'ятати, що постачальники послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів, вважаються суб'єктами первинного фінансового моніторингу, а тому вони зобов'язані здійснювати належну перевірку проведення фінансової̈ операції̈ з віртуальними активами на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тисяч гривень., а в разі перевищення порогу в 400 000 грн від здійснення таких операцій, фінансовий моніторинг може запросити документи на підтвердження легальності таких операцій, що буде важко підтвердити.

Більше того, суб'єкти фінансового моніторингу, що надають послуги з переказу віртуальних активів, повинні забезпечити, щоб усі перекази супроводжувалися інформацією про платника та отримувача переказу.

Таким чином, на даний час в України легалізація ринку криптовалют залежить від внесення змін до Податкового кодексу, яким будуть особливості оподаткування операцій із віртуальними активами та ухвалення низки інших нормативно-правових актів, які уточнять, як саме все це працюватиме.

В протилежному випадку, проблеми пов'язані з ненадходженням до бюджету, труднощами з оподаткуванням і бухгалтерським обліком операцій та можливого ухилення від сплати податків та зловживання з боку контролюючих органів залишаться.

Резюмуючи, законодавцями здійснено спробу щодо врегулювання питань, пов'язаних з обігом криптовалюти в України, однак без зменшення бази оподаткування з нинішніх 19,5% до 5% та надання інших переваг, розвиток цієї галузі та залучення як вітчизняних так і іноземних інвестицій неможливе.