Особливості декларування в період воєнного стану
Вплив широкомасштабного вторгення
24 лютого 2022 року вже традиційно стало маркером багатьох змін у звичному українському суспільно-політичному устрою.
Звітність перед державою та громадянським суспільством з боку чиновників шляхом подачі щорічних декларацій про майновий стан і доходи була та є однією з гарантій та фундаментальних основ забезпечення відкритого демократичного режиму. До початку широкомасштабного вторгнення для громадянського суспільства залишались затребуваними антикорупційні розслідування Bihus.Info, Української Правди чи інших журналістів, які досить часто базувались на відомостях з декларацій чиновників, держслужбовців чи представників місцевого самоврядування.
03 березня 2022 року Парламент ухвалив Закон України «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни», яким дозволив субʼєктам декларування подати річні декларації протягом 3 місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов'язку подати документи.
Ухвалення подібних змін, дійсно, було обгрунтованим, адже на початку широкомасштабного вторгнення це дозволило зберегти інформацію про персональні дані багатьох державних управлінців, а також, як мотивували самі «парламентарі», дало змогу сфокусуватись декларантам на більш важливих речах, повʼязаних з обороною держави, а не «бюрократичними справами».
Поточний стан декларування
Розміщена на сайті НАЗК статистика поданих декларацій демонструє, що хоча подання декларацій наразі це право, а не обовʼязок, проте уже 336 617 субʼєктів декларування подали щорічні декларації за 2021 рік. З-поміж них 29 народних депутатів, 1 715 суддів, 7 980 прокурорів та 2 члени Уряду, зокрема Олексій Рєзніков, міністр оборони України.
Про що це свідчить?
По-перше, запит суспільства на «справедливість» та «прозорість» зараз надзвичайно високий, а подача декларацій є однією з форм задоволення даних запитів.
По-друге, передумови (безпосередня загроза життю та здоровʼю через дії російських окупантів чи колаборантів), через які чиновникам надали право не подавати декларації на період дії воєнного стану, в багатьох регіонах України на сьогодні звелись до мінімуму.
По-третє, подання декларацій стало звичним явищем, яке вже не настільки лякає чиновників, як ще пару років тому.
По-четверте, варто очікувати на зміну раніше запроваджених лояльних умов щодо декларування.
Чого варто очікувати декларантам та суспільству?
Отримання Україною статусу «Кандидат в члени ЄС» є процесом двосторонніх очікувань. Наша держава очікує на фінансові та політичні перспективи, а Європейський Союз очікує від України виконання ряду вимог, що були поставлені Європейською комісією. Поновлення декларування є одним з подібних очікувань. З огляду на це, наразі на розгляді Верховної Ради України перебуває законопроект № 8071 від 23.09.2022, внесений Давидом Арахамією. Даним законопроектом запропоновано зобовʼязати уповноважених осіб на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та/або повідомлення про суттєві зміни у майновому стані чи про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента, поди таку декларації та повідомлення не пізніше 60 календарних днів з дня набрання чинності відповідного закону.
Чи буде ухвалено відповідний законопроект – питання, як завжди, відкрите. Однак, зважаючи на ініціатора законопроекту, понад 300 тисяч уже поданих декларацій та очікування ЄС, є усі передумови очікувати на поновлення декларування.
