Криптовалюту в Україні легалізовано: що потрібно знати?

17 лютого 2022р. стало знаковою датою та своєрідною точкою відліку для функціонування криптовалюти в Україні – Верховна Рада України прийняла відповідний Закон України № 3637 “Про віртуальні активи” (надалі – Закон), “за” проголосувало 272 народних обранці.

Це вже друга, і цього разу вдала спроба нарешті законодавчо врегулювати обіг криптовалюти в Україні. Попереднього разу Президент України наклав своє вето та вніс 21 пропозицію до Закону.

Наразі, Закон ще не набрав чинності та знаходиться на підписі у Президента України, однак немає сумнівів, що Закон буде підписано, адже усі пропозиції Володимира Зеленського були враховані. Однак, Закон набере чинності лише з дня набрання чинності законом України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами.

З огляду на кількість неврегульованих питань, прогнозуємо, що набрання чинності Закону відтермінується на строк від кількох місяців до пів року.

Віртуальні активи = криптовалюта?

Чому, Закон уже в назві вказано, що мова піде не про крипто “-валюти”/ “-гроші”, а саме про “віртуальні активи”, адже термін “криптовалюта” тривалий час перебуває у термінологічному словнику українців, є більш вживаним та навіть звичним?

Верховна Рада пішла шляхом світових тенденцій, врахувавши позицію Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF), яка оперує саме поняттям “віртуальні активи”.

Водночас, застосований у Законі термін є більш широким, ніж загальноприйнятий термін “криптовалюта” та охоплює його.

Так, Закон визначає, що віртуальний актив – це нематеріальне благо, що є об'єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі. Існування та оборотоздатність віртуального активу забезпечується системою забезпечення обороту віртуальних активів. Віртуальний актив може посвідчувати майнові права, зокрема права вимоги на інші об'єкти цивільних прав.

Таким чином, до цифрового активу можна віднести не лише криптовалюту, але і цифровий токен, NFT та навіть ігрові скіни.

У свою чергу, Законом України № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» поняття «віртуальний актив» визначено інакше, а саме – як цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей.

Натомість, законодавцем наразі створено правову колізію, адже Закон “Про віртуальні активи” прямо передбачає, що віртуальні активи не є засобом платежу на території України та не можуть бути предметом обміну на майно (товари), роботи (послуги). Натомість, Законом України № 361-IX передбачає використання “віртуальних активів” зокрема для платіжних цілей.

Прогнозуємо, що відповідна колізія буде усунута найближчим часом шляхом внесення змін до Закону України № 361-IX.

Що саме врегульовує прийнятий закон?

Прийнятим Законом зроблено спробу врегулювати правовідносини, що виникають у зв'язку з оборотом віртуальних активів в Україні, визначено права та обов'язки учасників ринку віртуальних активів, засади державної політики у сфері обороту віртуальних активів тощо.

Крім того, Законом визначено:

• суб'єктів (учасників) ринку віртуальних активів;
• порядок надання послуг щодо обороту віртуальних активів;
• порядок набуття права власності на віртуальні активи;
• відповідальність за порушення у сфері надання послуг із віртуальними активами;
• принципи публічної пропозиції віртуальних активів тощо.

Крім того, Закон застосовується до правовідносин, що виникають:

• у разі постачання послуг, пов'язаних з оборотом віртуальних активів, якщо суб'єкти таких правовідносин мають зареєстроване місцезнаходження або постійне представництво на території України;
• у зв'язку з вчиненням правочину, предметом якого є віртуальний актив, якщо сторони визначили право України як таке, що підлягає застосуванню до правочину в цілому або до окремої його частини;
• у зв'язку з вчиненням правочину, предметом якого є віртуальний актив, якщо обидві сторони правочину є резидентами України;
• у зв'язку з вчиненням правочину, предметом якого є віртуальний актив, якщо особа, яка здійснює операції з віртуальними активами у своїх інтересах (набувач віртуального активу), є резидентом України.

Види віртуальних активів

Законодавцем запропоновано поділити віртуальні активи на “забезпечені” та “незабезпечені”.

Так, “забезпечені віртуальні активи” посвідчують майнові права, зокрема права вимоги на інші об'єкти цивільних прав. Під забезпеченням віртуального активу розуміється посвідчення ним майнових прав, зокрема прав вимоги на інші об'єкти цивільних прав. Водночас, забезпечення віртуальних активів не є забезпеченням виконання зобов'язання, як іпотека чи застава.

Під посвідченням майнових прав розуміється підтвердження права власника забезпеченого віртуального активу вимагати об'єкт забезпечення. Об'єктом забезпечення віртуального активу є інший об'єкт цивільних прав, права вимоги на який посвідчує такий віртуальний актив.

Різновидом “забезпечених віртуальних активів” є фінансові віртуальні активи, що можуть бути забезпечені валютними цінностями, цінним папером або деривативним фінансовим інструментом.

У свою чергу, незабезпечені віртуальні активи майнових прав не посвідчують.
До незабезбечених віртуальних активів належить зокрема і криптовалюта.

Коли віртуальний актив вважається створеним та як врегулювало Законом їх оборот?

Моментом створення віртуального активу є момент, з якого перший власник отримує можливість володіти, користуватися та розпоряджатися віртуальним активом.

Оборот віртуального активу починається з моменту його створення та здійснюється до моменту припинення обороту віртуального активу (наприклад оборот вважається припиненим, якщо об'єкти цивільних прав, якими було забезпечено вірутальний актив, втрачені або вибули з цивільного обороту їх власника, а можливість заміни забезпечення такого віртуального активу не передбачена).

Оборот “забезпечених віртуальних активів” на території України здійснюється в порядку, встановленому Національним банком України.

Оборот “незабезпечених віртуальних активів” (зокрема, криптовалюти) здійснюється в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Законодавцем також визначено, що на оборот забезпечених віртуальних активів поширюються всі обмеження, що застосовуються до обороту об'єктів цивільних прав, якими такі віртуальні активи забезпечені.

З огляду на це, відчуження забезпеченого віртуального активу (наприклад, об'єктом нерухомості) є неможливим, якщо на відповідний об'єкт нерухомості накладено арешт, або ж заборону вчинення реєстраційних дій тощо.

У свою чергу, послуги з обміну, зберігання або адміністрування віртуальних активів чи ключів віртуальних, а також посередницькі послуги з вірутальними активами, відбуватимуться шляхом залучення до даних операцій так званих “постачальників послуг” – юридичних осіб, які одержали спеціальний дозвіл на надання послуг, пов'язаних з оборотом віртуальних активів.

Тут простежується аналогія з фінансовими компаніями, які здійснюють свою діяльність на пілставі відповідної ліцензії банківської чи небанківської фінансової установи. Крім того, наявність “постачальників послуг” дозволятиме державі регулювати обіг віртуальних активів та мінімізувати ризики використання криптовалют для “відмивання коштів”.

Строк дії відповідного дозволу становить 1 рік. Видачу дозволів здійснюватиме – Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Коли відбувається набуття право власності на віртуальний актив?

Право власності на віртуальний актив набувається за фактом створення віртуального активу, вчинення та виконання правочину щодо віртуального активу, на підставі норм закону або рішення суду і засвідчується володінням ключа такого віртуального активу.

Фактично, законодавець визначив, що власником віртуального активу є володілець ключа відповідного віртуального активу, крім випадків коли:

• віртуальний актив знаходиться на зберіганні у третьої особи на підставі договору, закону чи рішення суду;
• ключ до віртуального активу набуто особою неправомірно.

Крім того, розпорядження забезпеченим віртуальним активом – це розпорядження майновим правом на об'єкт забезпечення цього віртуального активу.

Чи можна відтепер розраховуватись криптовалютою в магазині?

Тут, законодавець був чітким та визначив у ч. 7 ст. 4 Закону, що віртуальні активи не є засобом платежу на території України та не можуть бути предметом обміну на майно (товари), роботи (послуги). А отже придбати каву, квитки на футбол чи квадтрані метри омріяної нерухомості за вірутальні активи, згідно положень прийнятого Закону, наразі неможливо.

Декларування та оподаткування віртуальних активів

Зважаючи на те, що криптовалюта вже тривалий час є не тільки популярним терміном, а фактично використовувалась як “платіжний засіб”, що вбачається з положень Закону України № 361-IX, то обов'язок декларування “віртуальних активів” не є чимось новим.

Так, суб'єкти, що зобов'язані подавати щорічні декларації – відображають криптовалюту у розділі «Нематеріальні активи».

Натомість, Закон України № 3637 “Про віртуальні активи” питання щодо декларування віртуальних активів жодним чином не згадує, однак прогнозуємо подальші зміни до профільного закону і в контексті деталізації питання по декларуванню.

Питання оподаткування віртуальних активів, згідно Перехідних положеннях прийнятого 17 лютого закону, буде вирішено шляхом внесення змін до Податкового кодексу України, однак наразі ці зміни залишаються не прийнятими, та після їх появи будуть висвітлені у наших подальших публікаціях.

Як підсумок, варто зазначити, що Закон України № 3637 “Про віртуальні активи” не вирішив усіх питань, що існують зі створенням та обігом віртуальних активів, Закон містить суперечливі колізійні норми відносно раніше ухвалених законів, однак є вагомим першим кроком до врегулювання використання криптовалюти та інших віртуальних активів в Україні.