Government relations vs лобізм: чим вони відрізняються?

Government relations vs лобізм: чим вони відрізняються?

Що таке Government relations або GR?

Government relations (GR) – це вибудовування системи комунікацій і налагодження взаємовідносин між бізнесом та органами державної влади на всіх її рівнях. Найчастіше government relations використовують у випадках коли існує необхідність інформування органів державної влади про певну проблему або недосконалість, яка потребує врегулювання.

Одну з головних ролей в організації GR відіграє саме бізнес. В розвинутих західних країнах, органи державної влади і місцевого самоврядування зацікавлені в розвитку бізнесу як основи економічного розвитку держави, а бізнес в свою чергу, залежить від органів державної влади та співпраці на всіх її рівнях. Саме GR забезпечує прагнення бізнесу на розвиток конкуренції як на внутрішніх так і на міжнародних ринках.

Важливим в організації і функціонуванні government relations є GR менеджмент. Він передбачає здатність до аналітичної та організаційної роботи і достатніх знань в суспільно-політичних та соціально-економічних процесах.

До основних функцій GR менеджерів відносять створення сприятливого іміджу компанії, вирішення питань з державними органами, формування зрозумілих відносин з регулюючими органами, вирішення питань в судових інстанціях, вирішення питань пов’язаних із виходом на новий ринок.

Підготовка програми по GR зазвичай включає такі кроки:

  • визначення проблем;
  • визначення пріоритетів;
  • пошук вищих посадових осіб;
  • врегулювання стратегії порядку денного;
  • відбір дій та ресурсів.

Таким чином, GR є важливим інструментом взаємовідносин органів державної влади і бізнесу, від якого залежать демократичність державного управління, ринкове середовище в країні і умови конкуренції та розвитку бізнесу.

Що таке лобізм?

Лобізм є одним із важливих суспільно-політичних інститутів в сучасних демократичних політичних системах. У вітчизняних та зарубіжних науковців існують різні точки зору відносно значення лобізму в суспільстві. Характерними складовими лобізму є відстоювання інтересів певного кола осіб, а також можливість впливати на правові та політичні рішення в державі. Лобізм є актуальним у зв’язку із тим, що влада об’єктивно не може задовольнити в повному обсязі всі інтереси одразу, тому виникає проблема черговості та пріоритету їх здійснення.

Структура лобізму містить такі невід’ємні складові як клієнт, суб’єкт і об’єкт та предмет лобізму. Клієнт починає вести комунікацію з різними представниками органів влади, а його інтереси становляться предметом лобізму.

Права лобістів полягають в праві на допуск у державні установи задля одержання інформації, отримання документів і матеріалів відносно питань, які вони лобіюють, на оскарження дій посадових осіб, які порушують їхні права.

Об’єктом лобізму, який представляє державні структури, є посадові особи законодавчих та виконавчих органів влади, які мають можливість приймати рішення або мати реальний вплив на їх прийняття в інтересах корпорації, компаній або певного кола осіб.

В Україні часто помилково розуміють поняття лобізм та асоціюють з чимось негативним, таким як корупція. Однак, за умови правильного та врегульованого застосування, лобізм приносить користь інтересам як суспільства так і держави вцілому.

Чи є різниця між Government relations та лобізмом?

Government relations та лобізм все ж слід розрізняти. Основною метою GR є побудова системи відносин з органами державної влади, тому GR має ширші завдання. Основною метою лобізму є просування інтересів певного кола зацікавлених осіб в органах державної влади. Окрім цього, GR менеджер найчастіше працює в штаті компанії отримуючи за це  заробітну плату, а лобіст працює за потреби, отримуючи гонорар та інколи процент від угоди.

Government relations та лобізм закордоном

Для пошуку балансу між інтересами бізнесу, держави та суспільства в багатьох західних країнах застосовують інструменти лобіювання та government relations.

В країнах ЄС та США механізми та технології GR і лобізму застосовуються, починаючи з 1970-х років. Дані функції виконували великі корпорації для боротьби з прийняттям нового законодавством. Їх головним завданням був захист корпорацій, проте, згодом, їх коло обов’язків збільшилось, і вони почали відповідати за взаємовідносини з органами державної влади, виділяючи на це великі кошти.

У багатьох країнах, таких як США, Канада, Великобританія, діяльність лобістських компаній законодавчо врегульована, функціонує звітність про клієнтів та контрагентів компанії, а також грошових коштах витрачених на політичний вплив. Наприклад, в США закон про лобіювання був ухвалений більше 70-ти років тому, а саме в 1946 році. Він регулює процеси які пов’язані з діяльністю лобістів, в тому числі і отримання винагороди лобістом. В  США створений та функціонує реєстр лобістів, які представляють інтереси тієї чи іншої компанії, корпорації або групи осіб. Так наприклад, в США, лобіст має чітко зазначити суму, яку він витратив під час зустрічі і вона не може перевищувати ту суму, яка зазначена в законі.

Лобіювання у розвинутих країнах є інструментом співпраці і комунікації, який призводить до ухвалення важливих рішень, вигідних як бізнесу та державі, так і суспільству. Прийняття відповідних нормативно-правових актів має реальні шанси вплинути на зменшення корупції в органах державної влади, оскільки питання можна буде вирішувати у законний спосіб за нижчу суму.

Government relations та лобізм в Україні

В Україні можна виділити два найпоширеніші види лобізму - тіньовий і публічний. В тіньовому лобізмі всі контакти зацікавленої сторони з особою, яка приймає важливі рішення в органах державної влади відбуваються приховано. В результаті таких зустрічей та домовленостей з’являються законодавчі документи або рішення, які забезпечують вигоду виключно конкретній людині чи певній групі осіб. Публічний лобізм представляє інтереси цілих галузей та сфер економічної діяльності. Легалізація лобізму збільшить надходження до державного бюджету і значно знизить корупційні ризики, дозволивши бізнесу користуватися легальними формами впливу на органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Government relations та лобізм стають все більш популярними в Україні, однак відсутність нормативного регулювання та культури, призводить до не завжди прозорого лобізму, що в свою чергу породжує в суспільстві асоціації з корупцією. Оскільки роль держави у відносинах із суб’єктами господарювання та суспільством є невід’ємною складовою, нормативно-правове регулювання цих відносин є необхідним.

Оригінал статті підготовлений для видання Юридична газета.

Всі новини