Електронні гроші: що передбачено новим законом про легалізацію віртуальних активів?

На законодавчому рівні було здійснено декілька спроб щодо врегулювання питань, пов'язаних з обігом криптовалют в України. У 2017 році були розроблені Проекти Законів «Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні» та «Про обіг криптовалюти в України», які так і не були прийняті.

08 вересня 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про віртуальні активи».

Відповідно до прийнятого Закону «Про віртуальні активи», з'являється можливість легально обміняти криптовалюту та задекларувати її. В такому випадку з'явиться «білий» ринок посередницьких послуг для оплати, обміну та зберігання криптовалюти.

Згідно Закону «Про віртуальні активи», віртуальний актив – нематеріальне благо, що є об'єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі. Віртуальний актив може посвідчувати майнові права, зокрема права вимоги на інші об'єкти цивільних прав.

Пунктом 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» дає інше визначення поняття віртуальний актив, відповідно до якого це – цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей.

Згідно Закону «Про віртуальні активи» з'являються учасники ринку віртуальних активів - постачальники послуг, пов'язаних з оборотом віртуальних активів, а також будь-які особи, які здійснюють операції з віртуальними активами у своїх інтересах.

Постачальниками послуг, пов'язаних з оборотом віртуальних активів, можуть бути виключно суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять в інтересах третіх осіб один або декілька з таких видів діяльності:

• зберігання або адміністрування віртуальних активів чи ключів віртуальних активів;
• обмін віртуальних активів;
• переказ віртуальних активів;
• надання посередницьких послуг, пов'язаних з віртуальними активами.

Таким чином, в разі виявлення бажання про реєстрацію суб'єкта господарської діяльності з обранням одного із видів діяльності зазначених вище, необхідно буде пройти ряд складних процедур, серед яких отримання ліцензії, внесення значної суми в статутний капітал товариства та проходження належної перевірки з боку органів державної влади.

В інших випадках, будь-які особи, що матимуть бажання займатися бізнесом пов'язаним з віртуальними активами, будуть зобов'язанні користуватися послугами «посередників» юридичних осіб з відповідної ліцензією, що ускладнює відображення такої діяльності перед контролюючими органами, оскільки такий механізм наразі відсутній та приводить до зростання видатків на підтримання такого бізнесу.

Автори закону «Про віртуальні активи» зазначають, що учасники матимуть право на відкриття та використання банківських розрахунків за операціями з віртуальними активами. Однак, в разі здійснення таких операцій особою у своїх інтересах, варто пам'ятати, що постачальники послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів, вважаються суб'єктами первинного фінансового моніторингу, а тому вони зобов'язані здійснювати належну перевірку проведення фінансової̈ операції̈ з віртуальними активами на суму, що дорівнює чи перевищує 30 000 гривень, а в разі перевищення порогу в 400 000 грн від здійснення таких операцій, фінансовий моніторинг може запросити документи на підтвердження легальності таких операцій, що буде важко підтвердити.

21 вересня цього року, ВРУ направила прийнятий Закон «Про віртуальні активи» на підпис Президенту України. Однак, глава держави застосував право вето і повернув його зі своїми пропозиціями.

Так, глава держави пропонує скоротити кількість державних органів, що матимуть регуляторну функції.

Нагадаємо, що відповідно до прийнятого Закону передбачається, що регулювання ринку віртуальних активів здійснюватиметься Національним банком України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), а також новим спеціально створеним органом центральної виконавчої влади.

Президент же, зазначає, що створення цього нового органу є недоцільним, оскільки потребує значних видатків із державного бюджету.

Тож Володимир Зеленський пропонує віднести регулювання обігу віртуальних активів до компетенції Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Однак, пропозиції Президента не вирішують інших проблем наявних в цьому Законі. Зокрема, не вирішені питання бухгалтерського обліку віртуальних активів та їх оцінки, а також не передбачено зниження бази оподаткування від здійснення діяльності пов'язаної з віртуальними активами.

Таким чином, легалізація ринку криптовалют відкладається на невизначений строк, а в прийнятому Законі відсутня конкретика щодо чіткого регулювання ринку віртуальних активів, а тому маємо ризик отримати Закон, який ніколи не працюватиме у реальному житі.